18 листопада 2017 року вихованці туристичного гуртка «Мередіан», керівник Федчук Юрій Анатолійович, здійснили одноденний похід за межі міста Вараш.

Метою даного походу було дослідити два озера, які знаходяться у лісосмузі між селами Костюхнівка (Маневицький район, Волинської області) та Собіщиці (Володимирецький район, Рівненської області), також похід носив у собі пізнавально-краєзнавчий характер  та  активний відпочинок.

Маршрут пролягав через декілька сіл, а дистанція загалом склала приблизно від 15 до 20 кілометрів. Загально маршрут виглядав таким:

м.Вараш  (старт від входу до БДЮТ) – с.Стара Рафалівка (старовинна церква у селі) – бетонний міст через р.Стир – с.Собіщиці – два озера у лісосмузі між селами Колодії та Собіщиці – с.Колодії – с.Нові Поцаревичі – м.Вараш (кінець маршруту пішохідний міст у місті через р.Стир)

Побуваши поблизу озер разом із  вихованцями ми зробили для себе відкриття, а саме те, що ми знайшли продовгувату височину, яка пролягала неподалік берегової лінії озера і пройшовши по ній ми зробили висновок, що це Оз.

Що ж таке оз? Ози, або як їх ще називають ескери  – валоподібні звивисті гряди висотою до 20–50 м і більше, шириною від 100–200 м до 1–2 км і довжиною до 30–40 км. Утворюються в результаті відкладів піску, гальки, гравію, валунів, потоками талих вод льодовиків. Поширені у Швеції (шведською ози – osar), Фінляндії, країнах Балтії та РФ (Ленінградська область). За кордоном акумулятивні форми рельєфу водно-льодовикового походження (ози, ками, дельтово-льодовикові тераси та ін.) об’єднуються терміном “ескери”. З цього можна зробити висновок, що дані озера є залишені льодовиком при відступі льодовика під час Дніпровського зледеніння тому мають льодовикове походження.

Тут же на берегах озер ми разом з вихованцями зробили привал і приготували кашу, співали пісень та пили чай, після чого вирушили далі і під вечір дістались рідного міста.

Під час усього маршруту керівник гуртка Федчук Юрій Анатолійович розповідав  вихованцям про історію даної місцевості, особливу увагу приділивши Першій світовій війні, яка не оминула нашої місцевості та нашого краю. Літом 1916 року російські війська під командуванням Генерала Брусилова перейшовши в нашій місцевості річку Стир, атакували айстро-німецько-угорські війська під командуванням генерала Лінзінгена. Головний удар у нашій місцевості був зосереджений в бік села Костюхнівка. Обороняло село і його околиці польські легіонери які входили до складу айстро-угорської армії під командуванням майбутнього лідера Польщі Юзефа Пілсудського. Після кількох днів важких боїв поляки розпочали відступ у бік Маневичів. Зараз у селі Костюхнівка знаходиться музей та могили польських легіонерів.

Вихованці  дуже хотіли відклонитись від маршруту та завітати туди, але нажаль осінні дні занадто короткі, тому ми вирішили  здійснити похід іншим разом

Дані походи за межі міста є досить пізнавальними для наших дітей, а головне, дуже корисними для нашого здоров’я.

Заняття туризмом та іншими його формами є одним із ключових методів позашкільної роботи.